У березні 2026 року в Україні набув чинності Закон №4718-IX, який гармонізує ветеринарне законодавство з нормами Європейського Союзу. Відтепер антибіотики не можна застосовувати для стимулювання росту тварин – їх використання дозволене лише за ветеринарними показами.
Це рішення змінює підходи до ведення тваринництва. Якщо раніше антибіотики часто використовувалися як універсальний інструмент профілактики, то нові правила стимулюють фермерів приділяти більше уваги годівлі, мікрофлорі та зміцненню імунітету тварин.
Зміни важливі не лише для галузі, а й для споживачів. Вони підвищують безпечність тваринницької продукції та відкривають для українських виробників можливості інтеграції на європейський ринок із понад 450 мільйонами споживачів.
Глобальна проблема антимікробної резистентності
Обмеження використання антибіотиків у тваринництві пов’язане з глобальною проблемою антимікробної резистентності (AMR) – здатності мікроорганізмів ставати стійкими до антибактеріальних препаратів.
За оцінками міжнародних досліджень, близько 73% усіх антимікробних препаратів у світі використовуються саме у тваринництві, а їх загальний обсяг сягає приблизно 76 тисяч тонн на рік. В Україні, за даними FAO, 64% фермерських господарств застосовують антибіотики, найчастіше у молочному скотарстві, свинарстві та птахівництві.
Ще у 1945 році відкривач пеніциліну Олександр Флемінг попереджав, що неправильне застосування антибіотиків може призвести до появи стійких бактерій. Сьогодні це передбачення стало реальністю.
Стійкі мікроорганізми можуть поширюватися через шлунково-кишковий тракт тварин та передаватися людині різними шляхами, зокрема через харчові ланцюги. Саме тому боротьба з антимікробною резистентністю базується на підході One Health, який розглядає здоров’я людей, тварин і довкілля як взаємопов’язану систему.
Що означають нові правила для фермерів
Перехід від антибіотиків до альтернативних рішень – це не проста заміна одного препарату іншим, а комплексна зміна підходів до управління здоров’ям тварин.
Фахівці рекомендують звертати увагу на кілька ключових критеріїв при виборі кормових рішень:
Визначення мети.
Необхідно чітко розуміти очікуваний результат – профілактика кишкових розладів, покращення конверсії корму, зниження падежу або підтримка імунітету.
Склад і механізм дії.
Важливо визначити тип продукту – пробіотики, пребіотики, постбіотики або їх комбінації – і зрозуміти, як вони впливають на мікробіоту та фізіологію тварин.
Доказова база.
Слід оцінювати результати лабораторних і виробничих випробувань: вплив на приріст маси, конверсію корму, рівень захворюваності та безпечність використання.
Технологічність.
Важливо перевірити стабільність добавок у процесі виробництва кормів, сумісність із преміксами та програмами вакцинації.
Практика господарств показує, що найкращі результати дає комбінація правильно підібраних кормових рішень, системної біобезпеки та збалансованої годівлі. Такий підхід дозволяє зберігати продуктивність і водночас зменшувати використання антибіотиків без втрати економічної ефективності.
Біотехнологічні рішення як альтернатива антибіотикам
На зміну традиційним стимуляторам росту поступово приходять біотехнологічні кормові рішення – пробіотики, симбіотики та біологічно активні добавки.
Український ринок таких продуктів лише формується, однак уже з’являються рішення, що базуються на використанні дріжджових компонентів. Їх розробляє і пропонує ринку Enzym Group – українська біотехнологічна компанія зі Львова, яка створює інгредієнти на основі дріжджової клітини для харчової та кормової індустрії.
Подібні продукти розглядаються як природна альтернатива стимулюючому використанню антибіотиків. Їхній підхід базується на холістичному розумінні організму тварини як цілісної системи, де мікробіота, обмін речовин та імунітет взаємопов’язані.
Сучасні кормові рішення дедалі частіше спрямовані не на точкове усунення окремих проблем, а на підтримку мікробіологічного балансу та природної резистентності організму.
Галузь на порозі нової ери
Фахівці наголошують: сумніви щодо нових кормових рішень не повинні ставати причиною повернення до масового використання антибіотиків «про всяк випадок». Успіх сучасного тваринництва залежить від готовності впроваджувати науково обґрунтовані підходи, які вже широко застосовуються в Європі та світі.
Системне використання ефективних кормових добавок разом із правильною годівлею та біобезпекою допомагає господарствам підтримувати продуктивність тварин і водночас поступово зменшувати залежність від антибіотиків.
Ці зміни можуть стати важливим кроком до формування безпечнішого, сучаснішого та економічно ефективного тваринництва в Україні.
